Найкраще і найгірше мати журналіста на Валентина: «ніхто не вміє робити математику»

Холлі Тейлор і Нейт Тейлор, надіслані фото

Коли вони разом працювали у вашингтонському бюро Post-Dispatch у Сент-Луїсі, Марджі Фрейвогель та Біллу Фрейвогелю довелося двічі віддавати своїх дітей один одному під час великих історій.

«У перший раз я привів дітей до лікарні Джорджа Вашингтона, щоб взяти на себе роль Марджі, яка висвітлювала спробу вбивства Рональда Рейгана», — сказав Білл в електронному листі. (Марджі була моїм редактором у St. Louis Beacon.) «Я віддала їй дітей, а вона дала мені нотатки. Другий раз був через вісім років, коли ми обидва висвітлювали президентську кандидатуру Гефардта. Ми обміняли дітей в аеропорту Даллеса, коли я повернувся з Айови, а вона поїхала в Нью-Гемпшир».

Що найкраще в тому, щоб мати журналіста на валентинку? Найгірший? Я задавав це запитання багатьом журналістським парам у четвер. Ось їхні відповіді. (Пишучи це, я зрозумів, що всі мої редактори були частиною пари. Якщо ви наполовину журналістська пара і хочете також відповісти, надішліть їх мені за адресою електронна пошта . Буду оновлювати весь день.)

Джессан Коллінз, головний редактор, Mental Floss, і Джо Помпео, старший репортер Capital New York

Джесанна : Best — мені завжди є з ким поговорити про роботу.

Найгірше — ми ЗАВЖДИ говоримо про роботу!

Джо : Кращий — Журналісти, як правило, пияки.

Найгірше — журналісти, як правило, занадто багато випивають.

Холлі Тейлор і Нейт Тейлор, надіслані фото

Нейт Тейлор, спортивний репортер The New York Times, і Холлі Тейлор, заступник арт-директора Martha Stewart Living Omnimedia

Нейт : Я думаю, що найкраще, що я можу креативно показати своїй дружині Холлі, як сильно я її люблю. Вона любить квіти, але вона дуже цінує бачити мої слова на папері, тому я завжди намагаюся поділитися з нею, наскільки вона важлива для мене. Завжди цікаво бачити те, що я написав їй кілька років тому, порівняно з тим, що я хочу сказати їй у поточному році. Цього року я також зміг купити їй чудовий шоколад Godiva, перш ніж відправитися в Техас, щоб працювати над двома художніми історіями. Тому цього року для неї День святого Валентина настав рано.

Найгірше – просто не бути поруч у день. Але ми розкладаємо навколо нього. Я намагаюся здивувати її, але завжди дивно бачити людей у ​​режимі любові, коли знаєш, що твоя дружина за сотні миль.

Холлі : Best — як він розповідає мені нашу історію кохання. Щоразу з’являються нові роздуми, хоча це та сама історія.

Найгірше — наші плани чи вечори побачень іноді доводиться змінювати через примху, якщо з’являються новини.

Престон Руді та Вероніка Синтрон, надіслані фото

Престон Руді, репортер, WTSP TV, Тампа/Сент. Санкт-Петербург, Флорида, і Вероніка Синтрон, ведуча/репортер, Bay News 9

Престон : Найкраще — це легко… картка. Як журналістка, Вероніка вміє висловлювати свої думки на папері, і більше за все читання її листівки до Дня Святого Валентина є родзинкою мого дня. Це залишає у мене найпрекрасніші відчуття.

Найгірше — наші розклади. Вероніка працює вночі, а я працюю вдень, тому ми не часто бачимося, коли День Святого Валентина припадає на тиждень, як цього року. Тож наш романтичний вечір буде суботнім. Але повірте мені, це невелика ціна, яку потрібно заплатити після того, як ми пройшли довгі дистанції (від Массачусетської до Флориди) протягом 5 років. Після цього я можу чесно сказати, що відстань робить серце тепліше. Я також думаю, що роки, проведені окремо, змусили нас ще більше цінувати і цінувати один одного.

Вероніка : Найкраще — мені подобається, що він «отримає». Як журналіст, він розуміє, коли я не можу спілкуватися, тому що я зайнятий останніми новинами. Він розуміє терміни… довгі години, стрес. Престон повністю розуміє, звідки я прийшов, тому що він був там, тому він дуже підтримує. Це втішає.

Найгірше — наші розклади. Престон працює днями, а я – ночами. Це означає, що ми не маємо розкоші влаштовувати «вечори побачень» протягом тижня, наприклад романтичну вечерю на День Святого Валентина. Натомість я займаюся творчістю.

Кейтлін Келлі, незалежний письменник і автор наукової літератури, і Хосе Р. Лопес, фоторедактор, The New York Times (Обидва були засипані снігом у четвер, написав Келлі: «він забрав спальню та мобільний телефон — у мене є обідній стіл і стаціонарний телефон».)

Кейтлін : Найкраще — коли вони надсилають електронні листи о 3 годині ночі, я знаю, що це зустріч із співробітником у Пекіні чи призначення фрілансера в Мумбаї, а не якийсь чіп, з яким вони виходять. (Бекс, я також бачу історію/фото в газеті.) Крім того, ми багато лаємося.

Стів Корріс і Лінда Локхарт, надіслані фото

Лінда Локхарт, фахівець з громадського зв'язку Сент-Луїса та The Beacon, і Стів Корріс, позаштатний журналіст

Гарненько : Найкращий — Вони розуміють, що ви не завжди можете розділити час разом, через роботу потрібно йти на жертви, і вони це розуміють, вони це розуміють.

Найгірше — я думаю, що це також найгірша частина.

Стів : Найкраще - це навчити один одного значення слів. Посеред розмови хтось із нас скаже: так, але що це означає? А потім ми побіжимо, візьмемо словник і разом подивимося.

Найгірше те, що коли ми говоримо про новини, те, що для одного з нас здається хорошою, для іншого є поганою. Поточні події стають частиною побутової рутини.

Мелісса Давлін, співведуча Громадського телебачення Айдахо, і Нейт Поппіно, редактор веб-сторінок і останніх новин, штат Айдахо

Мелісса : На цьому етапі наших відносин ми знаємо, що останні новини іноді можуть перевершити наші плани. Ми призупинили дати, щоб прикрити пожежі та стрілянину. Ми плануємо відвідування дитячого садка приблизно в дедлайни один одного, і дитина може радіти в кожній із наших редакцій, коли ми обидва зайняті. Слава Богу за наших милосердних начальників.

Наші хаотичні робочі рутини нудні, але я не можу уявити, щоб бути одруженим з кимось, хто не є журналістом. Хто ще буде настільки розуміти, коли вам доведеться залишити вечерю на столі і поспішати до лісової пожежі за годину їзди? І наші нескінченні дискусії про водну політику та місцеві вибори приведуть будь-яку іншу людину прямо до найближчого бюро адвоката по розлученню.

Дейв Джеймісон та Дженні Роджерс, подані

Дейв Джеймісон, трудовий репортер, Huffington Post, і Дженні Роджерс, помічник головного редактора Washington City Paper

Дейв : найкраще — бути з кимось, хто розуміє вашу роботу і хоче почути все про неї після довгого дня.

Найгірше — бути з кимось, хто розуміє вашу роботу і хоче почути все про неї після довгого дня.

Дженні : Best — Він ловить усі мої помилки

Найгірше — він ловить усі мої помилки

Ребекка Каталанелло та Стів Майєрс, подані

Ребекка Каталанелло, репортер The Times-Picayune, і Стів Майєрс, редактор The Lens

Ребекка : Найкращий — я можу розраховувати на нього за гарний монтаж.

Найгірше — також див. вище.

Стів : Найкраще, що ви завжди можете поговорити з кимось, хто розуміє вашу роботу і чому ви це робите.

Найгірше: дивіться вище.

Ева Божон та Ендрю Божон, подані

Ева Боджон, позаштатний дослідник і перекладач, і Ендрю Боджон, редактор новин, Poynter.org

Єва : Найкраще, що у нас ніколи не вистачає речей для розмови! Деякі батьки жартують, що гуляють без дітей і не говорять ні про що, крім дітей. У нашому випадку завжди є якась божевільна історія, яку хтось із нас читає, що гуде в Twitter, новий інтернет-мем («Що каже лисиця?») або просто якесь захоплююче дослідження, яке ми читаємо того дня, яке ми можемо розважити один з одним.

Абсолютно найгірше в тому, що мій Валентин, будучи журналістом, — це те, що ми часто маємо різні терміни. І те, що ми прив’язані до ноутбуків і телефонів, ледве можемо зосередитися на чомусь іншому, включно з нашими дітьми, не в змозі отримати вечерю на столі в пристойний час, і стрес у тандемі – це абсолютні ями.

Андрій : Все, що вона каже, вірно.

Грег Козол, помічник міського редактора, St. Joseph (Mo.) News-Press, і Джессіка ДеХейвен, редактор стилю життя, St. Joseph News-Press

Грег : Журналіст, як правило, майстер на всі руки, не майстер ні в чому, тому я відчуваю, що ми можемо вести цікаву розмову про що завгодно: від кількісного пом’якшення до фільмів про Оскар. Також весело дивитися телевізор із друкованим журналістом, тому що ми можемо бути дуже уїдливими у своїх спостереженнях.

Найстрашніше – це страх, що ми обидва можемо залишитися без роботи одночасно, що буде важко економічно. Коли я висвітлював бізнес, я зустрічався з багатьма чоловіками та дружинами, які працювали на фабриках і водночас переживали, що можуть бути безробітними. Тепер я розумію, що вони переживали.

Джесс : Найкраще, що журналісти цікавляться речами, які їх оточують і світом, тому це робить їх цікавими. І, звичайно, є розуміння, яке приходить від того, хто заробляє на життя тим же – вони отримують іронію та розчарування в журналістських жартах.

Найгірше те, що ми, як правило, трохи захоплюємося роботою, тому нам важко відволіктися, коли настав час особистого життя. До певної міри ви ніколи не відходите від роботи. І тоді виникає проблема, що ніхто не може робити математику.

Марджі Фрейвогель, редактор Громадського радіо Сент-Луїса та The Beacon, і Білл Фрейвогель, директор Школи журналістики Університету Південного Іллінойсу

Марджі : Найкраще — мати з ким поговорити, хто справді розуміє серійні нав’язливі ідеї, дивні персонажі та дивні години, які є характерними елементами життя журналіста.

Найгірше — намагатися створити нормальне сімейне життя, враховуючи серійні нав’язливі ідеї, дивні персонажі та дивні години життя вашого чоловіка як журналіста.

Приклад: коли ми обидва були частиною вашингтонського бюро пост-диспетчерів Сент-Луїса, ми запросили на вечерю японських батьків шкільного друга нашого сина. Так сталося, того вечора мені довелося піти рано, щоб висвітлити несподівану президентську прес-конференцію. Білл повернувся додому пізно, бо закінчував історію, яка не могла чекати. Гості обідали, коли ми мчали туди-сюди, ніколи не сідаючи одночасно. Як би кожен з нас хотів, щоб інший міг просто обмежити непередбачувані вторгнення роботи в життя поза офісом.

Білл : Найкраще — я б не став журналістом, якби Марджі вже не була моїм Валентином. Я ходив забрати її в Stanford Daily, щоб отримати піцу та пиво, а інші редактори Daily нарешті поставили мене на роботу редагувати копію.

Найгірше: ми обидва працювали до ранку, закінчуючи оповідання на старих портативних комп’ютерах 1980-х років, поки діти спали – або не спали – нагорі.

Говард Фінберг, директор з навчальних партнерств і альянсів, Пойнтер, і Кейт Фінберг, колишня журналістка

Говард: Найкраще в тому, щоб бути журналістською парою: вам ніколи не потрібно було пояснювати, чому ви працювали вночі або що відбувається, коли виходить велика історія.

Найгірше бути журналістською парою на День святого Валентина: хтось постійно працює вечорами або є велика історія.

Білл Райтер, оглядач Fox Sports, і Лорі Менсфілд, співробітник Fox Sports 1

Білл : Найкращий — існує особливий зв’язок у тому, щоб розділити другу за важливістю частину вашого життя після сім’ї: розуміння та значення, яке мають лише журналісти для професії, яка в основі своїй працює на службі і завдяки Першій поправці.

Найгірше — усі мінуси роботи (ви, журналісти, знаєте, що вони напам’ять) подвійні.

Я не одружена з журналістом (мій чоловік працює на будівництві), але Ендрю Божон вважав справедливим, що я задам це питання своєму чоловікові.

Крістен Харе та Джайлал Джайрам, подані

Крістен Харе, репортер Poynter.org, і Джайлал Джайрам, не журналіст

jailall : Best — Вона задає багато питань.

Найгірше — питання постійно надходять.

Метт Барбор і Кімберлі Барбор, подані.

Кімберлі Барбор, репортер WRCB-TV, Чаттануга, штат Теннессі, і Метт Барбор, репортер WRCB-TV

Метт: Найкраще — так приємно мати когось, хто пов’язаний зі стресами цієї сфери. Ми всі намагалися пояснити наші божевільні дні родині та друзям. Але вони просто не «розуміють».

Найгірше — наші розклади. Нам вдавалося протягом багатьох років працювати на одних і тих же станціях (якось!), Але найчастіше наші графіки не збігаються. Крім того, люди часто плутаються, чи ми чоловік і дружина чи брат і сестра?

Кімберлі: Найкраще — ми розуміємо один одного. Ми можемо поділитися нашим стресом і посміятися над речами, які відбуваються в полі, і інший завжди отримує це. Ми також ділимося ідеями історії та контактами. Ми завжди в команді один одного.

Найгірше — графіки складні, але ми намагаємося максимально використовувати час разом!

Саллі Енн Шурмур, редактор новин спільноти, Casper (Wy) Star-Tribune, і Оуен А. Френк III, колишній співробітник магазину, Casper Star-Tribune

Оуен: Найкраще — плітки.

Найгірше — вийти назовні (він має на увазі їхні стосунки. Зараз).

Саллі Енн: Найкраще — мати когось, хто цікавиться новинами так само, як і я.

Найгірше — коректор 24/7.

Рейчел Карас, репортер з питань освіти, The Frederick (графство, Меріленд) News-Post, і Зак Коен, стажер метро, ​​The Washington Post

Зак: Найкраще — розуміє, коли нам потрібно змінити плани чи перепланувати. Знає, коли я відчуваю стрес і чому, а потім допомагає мені заспокоїтися. Редагує мою копію. Розуміє, коли мені потрібно бути на телефоні, коли відбуваються оновлення новин. Ми надсилаємо один одному новини/підказки, які відповідають нашим інтересам.

Навіть краще — каже мені час від часу відключатися від клятого телефону.

Найгірше — ми живемо/працюємо за годину їзди один від одного, і ми обидва іноді працюємо у вихідні. Важко проводити час разом.