Минулі життя: натхнення Селін Сонг

Розваги

Сюжет «Минулих життів» A24 зосереджується на Норі та Хе Сонгу, які знову зустрічаються після довгої розлуки. Кохані дитинства, які провели все життя разом у Сеулі, були розлучені, коли Нора разом із родиною емігрувала до Канади. Дванадцять років потому вони знову спілкуються в соціальних мережах, але також віддаляються. Через дванадцять років їхні шляхи знову перетинаються, але цього разу особисто. Вони усвідомлюють, наскільки різними є їхні життя, розмовляючи про кохання та життя.

Фільм, який є романтичною драмою і був знятий Селін Сонг, є значно витонченішим, ніж інші в категорії, особливо ті, які акцентують увагу на возз’єднанні колишніх коханців. Такі теми, як перше кохання, імміграція, доля та вибір, є прикладами тем, які реалістично зображені у фільмі Сонга. Завдяки цьому глядачі можуть сприйняти фільм, навіть якщо вони насправді не ідентифікують себе з головним героєм. Ви можете сумніватися, чи має Сонг особистий зв’язок із фільмом, враховуючи, наскільки він приватний і автентичний. Давайте дослідимо.

Чи минулі життя засновані на житті Селін Сонг?

На написання «Минулих життів» Сонга надихнув випадок із реального життя, який зображено у фільмі. Коли вона почала писати фільм, вона включила кілька речей, які не мали нічого спільного з її життям, і підійшла до нього з об’єктивної точки зору. «Я не намагався нічого скопіювати чи дублювати. Я називаю це адаптацією, ніби використовував для цього власний вихідний матеріал. Це досвід, який «об’єктивує суб’єктивне відчуття», — пояснила вона, пояснюючи, наскільки чіткими є межі між фактом і вигадкою.

У «Минулих життях» характер Нори значною мірою базується на Сонг. Сонг, як і її головна героїня, народилася в Південній Кореї і переїхала до Канади, коли їй було 12 років. Як і Нора, Сонг почала кар’єру драматурга та жила в Нью-Йорку, де зустріла свого майбутнього чоловіка, який також був білим, як Артур у фільмі. Коли він відвідав Нью-Йорк, Сонг відновила зв’язок зі своїм південнокорейським коханим дитинства. Коли Сонг і її чоловік вперше зустріли цього чоловіка, вона одразу побачила себе посередником.

Її приятель не міг говорити англійською, а її чоловік не міг говорити корейською. У результаті Сонг виступив їхнім перекладачем і посередником. «Я чітко пам’ятаю, як відчував щось надзвичайне, що проходило крізь нас, коли ми сиділи там. Ми з цими двома хлопцями можемо по-справжньому спілкуватися і мати особливі стосунки, тому що жоден з них не може зробити для мене нічого, що може інший. Мій друг дитинства лише поверхнево знайомий зі мною як з дорослим. Мій чоловік знайомий зі мною як з дорослою, але не знає про дитину-мене.

Вона також побачила, що інші відвідувачі витріщилися на них і запитали, чи не розмірковують вони про стосунки між ними трьома. У першій сцені фільму ми чуємо двох непов’язаних між собою осіб, які обговорюють Нору, Артура та Хе Сонга та міркують, хто з ким пов’язаний. О, ти не маєш уявлення, тож дозволь мені сказати тобі… це була початкова думка, сказала Сонг.

Хоча історія почалася з цієї нібито маленької події в її житті, вона швидко переросла й перетворилася на розгляд варіантів. Вона розмірковувала про те, що означає обирати одне, відкидаючи інше через стосунки з Хе Соном і Норою. Вона також обговорила відносини, які людина має з країною свого народження та як час і відстань можуть на це вплинути.

Сонг спочатку написав сценарій корейською мовою з англійським перекладом кожного діалогу, оскільки вибір мови є вирішальним компонентом сюжетної лінії. Вона зберігала відстань між своїми виконавцями, щоб зробити дію більш достовірним. Актори, які грають Хе Сон і Артура, Тео Ю і Джон Магаро, були окремо, поки вони не зняли сцену, в якій їхні герої вперше взаємодіють. Подібно до того, як Ю та Греті Лі (Нора) не дозволяли торкатися в реальному житті, поки їхні персонажі не зробили цього у фільмі «Сонг». Незважаючи на знайомство, яке виникло завдяки знайомству, вони ніколи навіть не обмінювалися рукостисканнями чи обіймами, щоб зробити сценарій у фільмі більш «відчутним».

Основою історії для Сонг було посилання на 12-річну версію, яку вона залишила, коли емігрувала до Канади, незважаючи на всю сум’ятність нерозділеного кохання та тугу героїв один за одним. Її суб’єктивний досвід був показаний через об’єктивну призму у фільмі. Коли справа доходить до того, що я іммігрант, покинув місце проживання та перейшов від тієї версії себе, яка була раніше, я хотів «[показати], як це було жити як я сам. Я відчув зв’язок із тим, як мій друг дитинства згадав мене, коли мені було 12 років. Мою увагу привернув контраст. Незважаючи на те, що крихітної дівчинки більше немає з нами, вона завжди буде частиною вас, за словами Сонга. «Минулі життя» — це напівавтобіографічна розповідь, яка, незважаючи на більшу схильність до вигадки, зачіпає деякі цілком щирі почуття.